Презентація "Чарівна квітка Петриківки"

Урок малювання у 4 класі

Урок малювання у 4 класі

«Казкова квітка Петриківки»

Мета: познайомити учнів з петриківським народним розписом. Вчити дітей володіти такими мазками, як «гребінчик», «зернятко», «горішок», «перехідний мазок». Розвивати вміння створювати візерунки з окремих елементів петриківського розпису. Прищеплювати любов до прекрасного. Виховувати інтерес до народного мистецтва, повагу до традицій і звичаїв українського народу, бажання вивчати та берегти їх.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація в Power Point «Казкова квітка Петриківки», зразки робіт майстрів петриківського розпису, фотоальбом «Петриківка», таблиці «Петриківський розпис», книжечки «Петриківське диво», фарби, пензлі, аркуші паперу, серветки.

Хід уроку

1.    Організація класу

Доброго ранку, сонечко ясне,

Доброго ранку, земле прекрасна.

Доброго ранку,дерева веселі,

Доброго ранку, птахи галасливі,

Доброго ранку, люди щасливі.

Подивіться один на одного, посміхніться привітно. Посміхніться до мене. Сідайте, будь ласка. Прочитайте девіз уроку:

Ми справжні таланти,

Хоч вір, хоч не вір, -

Стає у нас дивом

Звичайний папір.

2.    Повідомлення теми і завдань уроку

Діти, ви чули про Петриківку? Це село на Дніпропетровщині. Велике, славне село, яке зачаровує світ своїми мальвами та жоржинами, соняхами і рясною червоною калиною. Не тими, що на городі чи в саду, а мальованими – на дерев’яних тарелях, скринях, вазах, колисках, столах, просто на папері. (слайд 2)

«Ці квіти дихають Україною», - говорять наші земляки, розкидані долею по далеких континентах.

Дуже хочеться мені

Побувать у тім селі,

Де і мальви, і калини,

І білесенькі хатини

Примостились на горбочку,

Наче писанки в садочку.

Ніби вишиту сорочку

Петриківка одягла

І стоїть понад струмочком

Чиста, світла, осяйна.

Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож до Петриківки, познайомимося з петриківським розписом та його особливостями.

3.    Бесіда

Вчитель: Одним з найвідоміших центрів, що уславився своєрідним мистецтвом розпису на Україні, є село Петриківка Дніпропетровської області. Розташоване у пониззі річки Чаплина. Місцина ця була складовою козацьких земель. Виникнення селища пов’язане із становленням Нової Січі. Власники отар і табунів взяли дозвіл на орендування землі і заснування зимівників або хуторів.

Дитина: Перші писемні відомості про село знаходимо у документах  XVIII ст. – це клопотання кошового отамана Петра Калнишевського перед Митрополитом Київським від 20 лютого 1772 року про відкриття тут церкви. На честь П.Калнишевського селище і назване Петриківкою. Відданий народу, він був мудрим, далекозорим політиком, глибоко віруючою людиною. Знаючи, що наближаються часи закріпачення селян, узяв під свою опіку частину приорільськх земель. Однак незабаром Катерина ІІ наказала зруйнувати Січ, а Калнишевського за непокору – на 86 році життя ув’язнили до Соловецького монастиря і тримали там до самої смерті.

Вчитель: Вже у XVII ст. на основі самобутнього декоративного мистецтва, виник незвичайний петриківський орнамент. Жінки та дівчата одна перед одною змагалися у кращому оздобленні власних осель.

Дитина: З XVIII ст., з покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер’єру та екстер’єру, господарських та побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису. Для настінного малювання тут до кінця ХІХ ст. використовували крейду, сажу, кольорові глини, рослинні фарби, хоч уже з’явилися у вжитку дешеві анілінові барвники. Фарби розводили яєчним жовтком, молоком, природним вишневим клеєм. Малюнок наносили за допомогою пензля з болотного оситняга, малювали кінчиком пальця або очеретиною.

Дитина: З початку ХХ ст. Петриківка стає центром виготовлення «мальовок» - малюнків на тонкому папері, що виконувалися дешевими аніліновими фарбами – «манійками». «Мальовки» починають користуватися великим попитом і досить швидко поширюються за межі села. Ці паперові прикраси – стрічки-фризи, вазони-букети, гілочки з квітами – наклеювали на стіни. Анілінові фарби, як і рослинні, розводили жовтком, а для малювання почали користуватись пензлем з котячої шерсті.

Вчитель: Такі пензлі можна зробити самому. Для їх виготовлення потрібні котячі шерстинки, які збирають у пучечок і туго прив’язують звичайною ниткою до дерев’яного держальця. Такі пензлі легко набирають фарбу і легко підкоряються ледь помітному руху руки. Котячі шерстинки вистригають під лапками, або на шийці тварини, де шерсть найпухнастіша. Пучечок для пензля набирають з 2-3 вистригів. Щоб зберегти правильну форму пензлів після роботи їх миють з милом і загортають у м’який папір.

Дитина: Земля петриківська зростила не одне покоління майстрів народної творчості. Найкращими вважаються роботи Тетяни Пати, Ярини Пилипенко, Надії Білокінь, Параски Павленко, Федора Панка, які все своє творче життя присвятили цьому виду народного мистецтва, зберігаючи і розвиваючи його традиційні риси.

4.    Розгляд робіт майстрів петриківського розпису

Погляньте на ці роботи. (слайди 3-5) Для них характерна надзвичайна декоративність, яскраве святкове буяння фарб і разом з тим – витонченість малюнка, своєрідність засобів виконання. Соковиті яскраві квіти майстрів Петриківки і до сьогодні зачаровують своєю красою.

Дитина:

Вусики хвилясті,

Тендітні завитки

І соняхи жовтасті,

Жоржини, колоски.

Їх із теплом малюють

І радість нам дарують

Петрівочки майстри.

5.    Практична діяльність учнів

Вчитель: Щоб створити візерунок у техніці петриківського розпису, необхідно оволодіти чотирма типами мазка, традиційно названих «гребінець», «зернятко», «горішок» і «перехідний мазок».

Дотримуйся таких правил:

-          Фарбу для роботи бери густу.

-          Заздалегідь розведи водою, розітри та розмішай до густоти сметани. Такою фарбою легко і приємно працювати.

-          На інструменти, якими ти працюєш, слід набирати рясно фарби. Після кожного мазка опускай кінчик інструмента в фарбу. Стеж за тим, щоб кінець пензля не розтріпувався. Поправляй його об палітру чи об край банки.

-          Мазок пензлем треба класти на папір один раз, не підправляючи й не наводячи його додатково.

-          Для зручності роботи аркуш паперу в процесі накладання мазків увесь час повертай.

Знайомство з елементами розпису

«Зернятко» - насіння яблука і груші стало своєрідним взірцем для малювання. Такий мазок, схожий на насінину чи краплину, стали називати «зернятком». Це основний елемент петриківського розпису. (слайд 6)

Вправа 1. Навчитися робити зернятка майже однакової форми і на однаковій відстані одне від одного вздовж вертикальної лінії. З легкого дотику до сильного натиску пензлем.

Техніка виконання – яєчна тампера. Чистим пензлем, змоченим у воді, набирають фарбу і жовток (суміш швидко змішують) і роблять мазок на папері. Для палітри використовують плоску фарфорову тарілку.

«Гребінчик» - мазок, що починається з потовщення. Його роблять натиском пензля і закінчують «вусиком». Покладені разом декілька таких мазків нагадують гребінець. (слайд 7)

Вправа 2. Вздовж лінії на однаковій відстані зробити декілька «гребінчиків». Малюнок нагадує травичку, пірчасте листя.

«Горішок» - складається з двох кривих «зерняток», поставлених одне проти одного. Заповнивши вільне місце між ними мазками «зернятко», отримаємо форму, схожу на лісовий горіх. (слайд 8)

Вправа 3. Робимо два мазки, вигнуті пів лунками, з’єднані округлою частиною, вусики тягнуться вгору. Це нагадує пуп’янок. Середину можна заповнити мазками «зернятко», взявши меншого пензлика.

«Перехідний мазок» - накладається одним пензлем, але двома кольорами. Спочатку сухий пензлик умочують у один колір, потім в інший. Такий мазок утворює витончені переходи одного кольору в інший. Виконання такого мазка можна вважати вершиною петриківського розпису. Кольори перехідного мазка можуть бути різними: коричневий і жовтий, жовтий і червоний, блакитний і фіолетовий. (слайд 9)

Вправа 4. Сухий пензлик умочи спочатку в зелену фарбу, а потім у жовту. Намалюй криве «зернятко». На папері видно, як одна фарба плавно переходить в іншу. «Перехідним мазком» можна намалювати листок, пуп’янок, цибульку.

6.    Руханка

Сонечко прокинулось, потягнулося,

В різні боки повернулося,

Потім весело всміхнулося,

Кругом себе обернулося.

Стали квіти оживати,

Пташки весело співати,

Діти стали танцювати,

Ясне сонечко вітати.

7.    Творча гра «Чарівне перетворення»

Діти, слово Петриківка починається з літери П. Спробуйте виконати чарівне перетворення цієї літери в стилі петриківського розпису.

8.    Словникова робота

Відшукайте правильне лексичне значення кожного слова:

Розпис                          система співвідношень кольорів та відтінків.

Мальовка                    сюжетні або орнаментальні живописні зображення на

                                       будівлях та предметах.

Колорит                        суцільна смуга зображень, часто орнаментального   ха-

                                        рактеру, що обрамляє верхню частину стіни всередині  

                                        приміщення або зовні.

Фриз                             це розміщення, співвідношення зображувальних еле-

                                       ментів у певному порядку.

Композиція                 малюнок на тонкому папері, що виконується аніліновими

                                      фарбами.

9.    Вправа «Асоціативний кущ»

Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово Петриківка?

розпис                     квіти                      мальовки                 мазок   

  

  село                                                                                художник

талант                                                                                        пуп’янок

    візерунок                                                                        цибулька

фарби                                       пензлі                        перехідний мазок

10.               Підведення підсумку уроку

Щоб дізнатися, чи відшукали ви у собі талант художника, спробуйте створити власну композицію. Якщо тобі це вдалося – будь певен: талант художника у тебе є. Та все, що є, може згубитися.

Порада: щоб твій талант не згубився – не залишай його на самоті.

Перший сніг

Використання проектних технологій на уроках природознавства

Використання проектних технологій на уроках природознавства в початковій школі

Особистісно-орієнтоване навчання і виховання передбачає впровадження різноманітних інноваційних технологій. Однією з них є метод навчальних проектів. Метод проектів формує в учнів мотивацію до пізнавальної діяльності, націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати життєвий досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вміння вибудовувати власне життя успішним і значущим.

Метод навчальних проектів — це весь комплекс дидактичних, психолого-педагогічних та організаційно-управлінських засобів, які дають змогу формувати проектну діяльність учнів. Досвід і знання дитина має отримати шляхом діяння, в процесі дослідження, самостійного вивчення.

Метод проектів передбачає наявність соціально значущої для учня проблеми, пошук шляхів її вирішення, практичне впровадження в різні види діяльності. Учень має усвідомити де і як він зможе застосувати отримані знання.

Проект може охоплювати лише один клас або поширюватися на всю початкову школу. Діти виступають у ролі шукачів нової інформації, дослідників, доповідачів. Максимум активного творчого пошуку і можливість проявити себе в тому, в чому ти найкращий. Тобто створення ситуації успіху, такої важливої у початковій школі. Робота над проектом сприяє глибокому засвоєнню знань, розвитку пізнавальних  інтересів, креативному збагаченню особистості.

Метод проектів — основна технологія формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє, використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, який спеціально організований вчителем і самостійно виконується дітьми. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність учнів та дозволяє формувати весь набір компетентностей:

· соціальних (навики роботи в групі);

· інформаційних (вміння самостійно здобувати інформацію, обробляти її, класифікувати, використовувати різні інформаційні джерела);

· комунікативних (спонукає ставити запитання, відповідати на них, висловлювати власну думку);

· саморозвитку та самоосвіти.

Участь у проекті розвиває у дітей дослідницькі та творчі здібності, здатність до самовизначення, вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватись в освітньому просторі, планувати свою роботу і час та презентувати її. Працюю над проектною діяльністю більше десяти років, це дало можливість випробувати її на уроках та в позаурочний час. Активно використовую метод проектів на уроках природознавства. Починаю роботу над проектом з першого класу, працюючи з групою дітей, залучаю батьків. Для першого класу це короткотривалі проекти, що не вимагають значних зусиль: «Родина», «Пори року», «Овочі», «Птахи». Це невеликі за обсягом інформаційні проекти (збір інформації, узагальнення знань). Розпочинаю з повідомлення теми та орієнтовного плану роботи. Діти вносять зміни, пропозиції. Готуємо «Чарівну скриньку», до якої будемо складати повідомлення, інформацію, малюнки, фотографії, інколи там з’являються камінці, мушлі, шишки – все куди може привести дитину багата уява та пошуки. Домовляємося про форму творчого звіту: це може бути урок, інтелектуальна гра, виставка, збірка учнівських робіт, концерт. Діти вибирають собі завдання залежно від можливостей, здібностей, бажання. Разом розглядаємо зібраний матеріал, обговорюємо, ділимось враженнями. Поступово кількість учасників проектів збільшується, та й самі проекти стають тривалішими. Паралельно можна працювати над кількома проектами, поширюючи їх у різні сфери діяльності учнів. Діти мають змогу вибрати для себе завдання, з яким вони впораються якнайкраще, показати товаришам, батькам, вчителям свої здібності, можливості. З часом діти стають більш активними, самі починають пропонувати новий проект, добре орієнтуються в інформаційному просторі, не стоять осторонь класних та шкільних справ. У третьому - четвертому класах працювали над проектами: «Чому ліси називають «легенями планети?», «Дослідження твердих тіл», « Як охороняти природу рідного краю», «Шумлять дерева мого краю», «Цілющі скарби рідної землі», «Історія мого села». Ці проекти включають дослідницьку роботу, завдання творчого характеру.

   Вивчаючи тему «Всесвіт і Сонячна система», працювали над навчальним проектом «Про які мандрівки просторами космосу ти мрієш?». Під час роботи над проектом, відвідали планетарій у місті Дніпро. Створили презентацію «Сонячна система». Виготовили модель Сонячної системи. Презентували гру для молодших школярів «Зореліт». Така різнопланова робота допомагає задіяти у проекті всіх учнів. Навіть пасивні школярі не залишаються  осторонь, а знаходять для себе цікаві завдання. Під час вивчення теми «План і карта», організували виставку компасів, створювали план – карту «Мій улюблений куточок села».  Провели гру на місцевості «Пошук скарбів». Де кожна з команд за допомогою компаса та карти шукала свій скарб у шкільному саду. Готували повідомлення «Про що може розповісти карта ?» У четвертому класі працюємо над проектом «Океани та материки». В межах роботи над проектом створили ігри «Рибалка» (вудочка з магнітом та мешканці океану з металевими скріпками), «Пазли»(материки і океани). Організували гру-подорож «Навколо світу». Провели вікторину «Що ти знаєш про природу материків та океанів?»

 Робота над такими проектами потребує не лише опрацювання значної кількості інформації, а й спілкування з різними людьми, екскурсій, формування певних практичних навичок. Такі проекти розвивають дослідницькі та творчі здібності учнів, виховують колективізм, посилюють мотивацію до навчання, змінюють психологічний клімат у класі. У роботі над проектами виявляється максимальна самостійність учнів у формуванні мети і завдань, пошуку потрібної інформації. Отже, праця над проектами, як одним із видів інноваційної педагогічної діяльності дає змогу сучасній школі не тільки робити навчально-пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а головне — навчити дітей вчитися із задоволенням.

     Завдяки використанню проектних технологій на уроках природознавства розширився кругозір та удосконалилося орієнтування учнів у навколишньому світі, сформувалися первинні суспільно-політичні уявлення, елементи громадських та патріотичних почуттів. Така організація навчання сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпечує емоційне благополуччя та психологічний комфорт. Після тривалого використання проектних технологій на уроках природознавства вдалося перетворити цей предмет на улюблений, значно покращити успішність учнів з природознавства. Всі учні класу мають достатній та високий рівні досягнень з цього предмету.