Виховна година для 3 класу «Тепло твоїх долонь»

Виховна година для 3 класу «Тепло твоїх долонь»

Мета: формувати моральні основи дитячої особистості, уміння та навички підтримувати та зберігати дружні стосунки; розвивати моральні якості, творчі здібності; виховувати позитивне світосприйняття

Очікувані результати: бажання робити добрі справи, співчувати, допомагати друзям, вміти знаходити шляхи для примирення

Обладнання: папір, клей ножиці, магнітні літери, повітряна кулька, картки для рефлексії «Мапа тіла», дидактична гра «Склади прислів’я»,набір карток для примирення «Долоньки дружби»,  паперові сердечка, оповідання В. Сухомлинського «Добре слово»

I.               Вступна частина

1.    Повідомлення теми  уроку.

 Сьогодні у нас виховна година на тему «Тепло твоїх долонь»

2.    Вправа «Передбачення»

Подумайте і висловіть свою думку,  про що йтиме мова на нашій виховній годині .

3.    Вправа «Блакитна кулька»

Утворіть коло,  і передаючи один одному кульку, говори за що ти поважаєш свого товариша:

«Я поважаю тебе за чесність»

«Я поважаю тебе за розум»

«Я поважаю тебе за доброту»

«Я поважаю тебе за …»

II.            Основна частина

4.    Вправа «Розсипані літери»

Складіть слово доброта з магнітних літер

5.    Вправа «Асоціативний кущ»

До слова доброта доберіть всі слова, які виникають у вашій уяві і запишіть їх на дошці. Можливі варіанти ( тепло, співчуття, допомога, мама, зло..)

6.    Дати визначення слова доброта

Доброта – це зроблене добро, надання допомоги іншим. Це те, що має кожна людина, без неї світ стає жорстоким і злим

- Як ви розумієте слово «добрий»?

- Що означає бути добрим?

- Чи можете ви назвати себе добрими?

7.    Робота з творами В. Сухомлинського

Візьміть на парті аркуш з  оповіданням  В. Сухомлинського «Добре слово» та прочитайте його напівголосно. Хто бажає стисло переказати зміст твору? Дайте відповіді на запитання:

-              Хто провідував маленьку Олю?

-              Якими гостинцями частували дівчинку родичі?

-              Чого не вистачало дитині?

-              Чого нас навчає це оповідання?

-              Чи доводилось вам відчувати силу слова?

8.    Вправа «Долоньки дружби»

Інколи ви сваритесь між собою. Але дуже важливо навчитись миритись. Які способи примирення вам відомі? Які мирилки ви пам’ятаєте?

Мир-миром!

Пироги з сиром

Варенички в маслі,

Ми дружечки красні –

Помиримося!

            * * *

Битися – не билися

Трохи посварилися.

Потім посміялися

Друзями зосталися.

            * * *

Я мирюсь, мирюсь,  мирюсь,

І з тобою не сварюсь.

А якщо я посварюсь,

У калюжі опинюсь!

            * * *

Мирись, мирись

І більше не сварись.

Не будемо ми битися,

Не будемо сваритися.

            * * *

Мирилка летіла.

На плече сіла.

Сказала тихенько:

-Мирися швиденько!

Від сьогодні для примирення можна користуватись набором «Долоньки дружби»

9.    Вправа-гра «Чарівні долоньки»

Візьміть аркуш жовтого паперу обведіть на ньому свої долоньки , виріжте їх та напишіть, які добрі справи ти можеш зробити сам, своїми руками. Можливі варіанти ( полити квіти, помити посуд, прибрати в кімнаті, покормити котика, погратися з сестричкою, допомогти товаришу виконати завдання). Відкладіть долоньки, пізніше вони будуть нам потрібні.

10. Гра «Склади прислів’я»

Із окремих слів кожній парі пропоную скласти прислів’я та пояснити його зміст

·       За добро добром платять.

·       Добре діло роби сміло.

·       Хто людям добра бажає, той і собі має.

·       Від добра добра не шукають.

·       Добре роби добре й буде.

·       Хто людям добра бажає, той і собі має.

11. Вправа «Сердечко доброти»

Візьміть сердечко та напишіть на ньому одну рису, яку ви вважаєте головною для вашого серця

12. Колективна робота. Виготовлення колажу «Доброта» з використанням матеріалу уроку: долоньок, сердечок, ангелів

Під час уроку ми зробили «чарівні долоньки», «сердечка доброти». Давайте візьмемо їх та ангелів, яких нам подарувала Аліна, та об’єднаємо все у колаж «Доброта»

III.         Заключна частина

13. Рефлексія . «Мапа тіла»

14. Вправа-гра «Чарівні окуляри»

Одягнемо «чарівні окуляри» та скажемо  усім хороші і добрі слова.

Учень:

Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від звіра.

Хай оживає істина проста

Людина починається з добра.

Поспішайте творити добро! Нехай тепло ваших долонь зігріє усіх – і рідних, і друзів, і незнайомих людей.

  

Додатки

В. Сухомлинський «Добре слово»

Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося п’ять років, вона занедужала. Простудилась і злягла. Кашляла і танула на очах.

До нещасної дівчинки стали приходити родичі – Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив що-небудь смачне і поживне: липовий мед і солодке масло, свіжі лісові ягоди та горіхи, перепелині яєчка та бульйон з курячого крильця. Кожен казав: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям – і недуга втече в глухі ліси та болота».

Оля їла медові щільники і солодке масло, лісові ягоди та горіхи, перепелині яєчка та бульйон з курячого крильця. Та нічого не помагало. Дівчинка вже ледве підводилась з постелі.

Якось біля її ліжечка зібрались майже усі родичі. Дев’яностолітній дідусь Панас і каже:

-        Чогось їй ще не вистачає. А чого  - і сам не збагну.

Коли це відчиняються двері – й до хати заходить столітня прабабуся Надія. Про неї забули родичі, вже багато років сиділа прабабуся дома, нікуди не ходила і ніде не бувала. Та як почула, що занедужала правнучка, одважилась перевідати.

Підійшла до ліжечка хворої, сіла на стільчик, взяла Олину ручку в свою зморщену маленьку руку і каже:

-        Немає в мене ні щільників медових, ні масла солодкого, ні свіжих лісових ягід і горіхів, ні яєчок перепелиних, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я, мила моя правнучко, один-однісінький подарунок – щире бажання. Одне бажання лишилось у мене в серці – аби ти, моя квіточко, одужала і знову раділа ясному сонечку.

Така могутня сила була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилось частіше, щічки стали рум’яні, в очах спалахнули радісні вогники.

-        Ось чого не вистачало, - сказав дід Панас. - Доброго слова.

Щільники – воскові будівлі бджіл, призначені для зберігання меду

Перевідати – провідати

Мапа тіла

Методисти організації «Evaluation support Scotland» розробили інструмент для рефлексії «Мапа тіла», який поєднав різні види рефлексії. Після уроку/лекції/семінару учнів/студентів просять дати відповідь на чотири ключові запитання:

1. Що змусило задуматись?

2. Що хочеться взяти з собою?

3. До чого б не хотілося повернутися?

4. Що найбільше розважило?

Презентація "Верба-вербиця"

Урок позакласного читання «Верба-вербиця»

Урок позакласного читання «Верба-вербиця»

Клас: 3

Мета: познайомити учнів з твором Зірки Мензатюк «Прощання з вербою», поглибити знання дітей про вербу, народні традиції та свята, пов’язані з нею; розвивати мовленнєву діяльність учнів, образне мислення; вдосконалювати техніку читання, збагачувати словниковий запас; виховувати повагу до народних традицій, любов до рідної природи.

Обладнання: виставка книг, гілочки верби, презентація до уроку.

Хід уроку

           I.          Організаційний момент

        II.          Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь багато цікавого та нового про вербу, про те, яку користь вона приносить людям, чому українці люблять і шанують це дерево. Познайомитеся з казкою Зірки Мензатюк «Прощання з вербою». Поділитесь своїми враженнями від прочитаних творів.

Напишіть ваші очікування від уроку на вербових листочках та прикріпіть їх до дерева

     III.          Сприйняття і усвідомлення нового матеріалу

1.    Робота з текстом. Напівголосне читання

Верба – здавна одне з найпоширеніших дерев на Україні, одне з найулюбленіших у народі. Нею обсаджують ставки, береги річок, дороги. Рід верб численний. Нині їх відомо понад 500. Тільки в Україні можна знайти 30 видів верб і понад 200 різновидів. Наші пращури  – древні слов’яни – вважали вербу священним деревом. Верба була символом родинного вогнища, а також Дерева життя. Під час буревію проти вітру кидали вербову гілку: вірили, що вона зупинить бурю. Вербові гілки втикали в хаті, у хлівах – це, як вважалось, вбереже худобу від біди, а хату – від пожежі. Донедавна на українському подвір’ї вербу висаджували біля хати так само обов’язково, як і калину.

-        Де можна зустріти вербу найчастіше?

-        Скільки видів верб росте в Україні?

-        Які магічні властивості приписували древні слов’яни вербі?

2.    Робота над скоромовкою

Наша верба – найкорчакуватіша

3.    Робота з деформованим текстом

Стара верба

Ртеос анд вомста рбаве. Рлаокизну оєсв тнеко гляіл і полоще гойо у одві. Веріт оніжн єпеирреба ляссрібті лискиточ. На токійнень цігілоч котьсялихає зоремеве гконіздеч. М’якеакнь тепал акрукавич. Патаєм’я варбе мленькогоа лопчиках, тоогоненьк мво оречетикан, йяки гдивла її куро і ливов бяіл їне вертлявих красиаків. Хчплоик давон вірис і впоїха з дуом. А ревба платаріос.

     IV.          Обговорення прочитаних творів

1.    Робота з виставкою книжок

-        Чи відповідають темі представлені на виставці книги?

-        Книжки яких авторів представлені на виставці?

-        Твори яких авторів ви вже читали?

2.    Аналіз літературних творів

-        «Верба та водяний цар» Бердник Олесь

-        «Як дихає верба» Василь Струтинський

-        «Верба – мов дівчина золотокоса» Василь Сухомлинський

-        «Дуб і верба» Василь Сухомлинський

-        «Казка про котики» Надія Кирян

3.    Верба у творчості Тараса Шевченка

Повідомлення підготовленого учня

Тарас Шевченко дуже любив це дерево. Для нього верба була символом України. Коли поета було заслано в Орську фортецю, що на Кос-Аралі, вербову гілочку він повіз з собою і посадив у казахській пустелі. Він доглядав і оберігав її. Виросло велике дерево, яке назвали вербою Тараса. А потім ще понад двісті вербичок виросло з її гілочок. Верба у засланні нагадувала поету рідну Україну. Він писав:

І досі бачу під горою

Між вербами та над водою

Біленьку хатку...

4.    Виразне читання вірша Богдана Лепкого «Шевченкова верба»

5.    Хвилинка ерудита

Вербова дощечка, покладена у відро, поліпшує смак води, дезінфікує її. «Де сріблиться вербиця, там здорова водиця». Звучить українська народна пісня «Вербовая дощечка» у виконанні Національного хору імені Г. Г. Верьовки.

6.    Робота над прислів’ями

Гра  «Склади прислів’я з розсипаних слів». Робота в парах

-        Де сріблиться водиця – там здорова водиця.

-        На городі під вербою стоїть колодязь із водою.

-        У ледачих руках і вербова лоза не гнеться.

-        Вербова лоза піднімає і ледачого пня.

-        Верба і дівчина приймуться де-небудь.

-        Як іншого виходу немає, вербова лоза ума-розуму навчає.

7.    Хвилинка відпочинку

Давайте згадаємо ваші улюблені ігри (Можна пограти в ігри «Тісне коло», «Віночок», «Тягни бука» та інші). А ми з вами сьогодні пограємо у гру «Рушничок».

Дітей ділять на два гурти та проводять межу. Беруть зшитий у кільце рушник. З кожного гуртка виходить на межу хлопчик чи дівчинка, впрягаються в рушник. Хто кого перетягне через межу на свій бік, той і забирає до свого гурту товариша. Гру продовжують доки не перетягнуть всіх в один гурт.

        V.          Читання та обговорення нового твору

1.    Самостійне напівголосне читання учнями твору «Прощання з вербою»

2.    Словникова робота:

стрепенувся – здригнувся всім тілом

околиця – віддалена від центру частина населеного пункту

лозниця – сушарка для слив, вишень, груш, дрібних яблук

3.    Запитання до твору

-        До якого жанру належить цей твір? Чому?

-        Чому господар вирішив зрубати вербу?

-        Для чого раніше була потрібна верба?

-        Під час якого християнського свята промовляють: «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень»?

4.    Завдання до казки

-        Знайдіть у тексті і прочитайте назви птахів, що прилетіли до верби

-        Доберіть до казки власний заголовок

-        Чого нас навчає ця казка?

-        Прочитайте коротке повідомлення про вербовий промисел

Давним-давно зародився і вербовий  промисел. Природа обдарувала вербу такою гнучкістю, якої немає жодна швидкоросла деревна порода. Вербові гнуті дуги, полоззя, коромисла завжди були ходовим товаром.  Немає кращого матеріалу для плетіння, ніж вербове пруття.  Плетуть з нього кошики, крісла, огорожі. Найчастіше беруть прути однолітні, прямі, гладенькі. Добрим матеріалом  для плетіння є й вербова кора. Ще стародавні римляни носили сандалі, сплетені з вербової кори. Тепер з неї роблять волокно для мотузків, мішковини.     

     VI.          Підсумок уроку

Діти підійдіть до нашого деревця. Зніміть свої листочки-очікування. Прочитайте, чи справдились ваші очікування від уроку?

Гра «Ланцюжок». Скажіть кожен одне речення з того,  що запам’яталося і сподобалось  вам на уроці.

Гілочки верби, на яких з’явилися корінці ми висадимо біля сільського ставу. Хай ростуть і радують наших односельців.

  VII.          Домашнє завдання

Завдання до наступного уроку позакласного читання та список рекомендованих творів ви знайдете в куточку читача. 

Список використаних джерел і літератури

1.    Будна Н.О., Головко З.Л. Уроки позакласного читання і розвитку зв’язного мовлення, 4 кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005

2.    Жигленко О.О. Куди ведеш, Чумацький шлях? – Полтава: Полтавський літератор, 1993. – С. 49-52

3.    Зелені скарби України. – К.:Молодь, 1990. – С. 21-22

4.    Мій край: методичний посібник для учнів і вчителів. – Тернопіль: Чумацький шлях, 2003 – С. 48-50

5.    Супруненко В.П. Ми – українці. Енциклопедія українознавства; у 2 кн.; - Дніпропетровськ ВАТ «Дніпрокнига», 1999. Кн. 1. – 412 с.; іл.; С. 53-54

6.    Тарасенко Г.С. Навчаємо пізнавати природу – Харків: Основа, 2008. – С. 138-141

Додаток 1

Стара верба

Росте над ставом верба. Розкинула своє тонке гілля і полоще його у воді. Вітер ніжно перебирає сріблясті листочки. На тоненькій гілочці колихається ремезове гніздечко. М’якенька тепла рукавичка. Пам’ятає верба маленького хлопчика, тоненького мов очеретинка, який гладив її кору і ловив біля неї вертлявих карасиків. Хлопчик давно виріс і поїхав з дому. А верба постаріла.